Природничо-математична освіта – квиток в світове майбутнє України
27 листопада 2019 року у Верховні Раді України відбулися парламентські слухання щодо стану розвитку природничо-математичної освіти в Україні. Мені випала честь представляти Черкаську область на цьому заході.
Природничо-математична освіта в школі однозначно знаходиться в занепаді. Цей невтішний діагноз був встановлений всіма учасниками слухань – від педагогів-практиків до міністра освіта Ганни Новосад. І це не новина. Останні 25 років здійснювалися лише локальні кроки на кшталт впровадження майже міфічної програми «Підвищення якості природничо-математичної освіти до 2021 року», яка була фактично призупинена за відсутністю реальної системної фінансової підтримки.
Провідні науковці українських ВИШів зазначали, що промисловий прогрес України, трансформування її з сировинної держави на високотехнологічну базується саме на підвищенні рівня знань з фізики та математики. Самі ці науки формують логічне та критичне мислення людини, які є одними з навичок успішної особистості в ХХІ століття.
На думку членів профільного парламентського комітету основними індикаторами зниження якості освіти в цій галузі є ряд ознак. Насамперед це малий відсоток випускників, які обирають фізику (3%) та хімію (1%) для складання ЗНО, саме ці предмети є найскладнішими для наших абітурієнтів. Дещо краща ситуація з біологією (16%) та математикою (38%).
В.О. директора Українського центру оцінювання якості освіти Валерій Бойко висловився, що шкільна фізика, математика і навички повсякдення живуть в різних реальностях, тому впровадження компетентнісного підходу до викладання є вимогою сучасної школи. За результатами моніторингу базових математичних знань учнів початкової школи 14% дітей не досягають мінімуму, прописаного у Держстандарті.
Звичайно, в Україні є профільні природничо-математичні ліцей, які дають дітям достатню базову академічну та науково-практичну підготовку (МАН), є вчителі-майстри, які в сільських та міських школах рухають світ шкільної природничої науки майже самотужки. Їх учні виграють Всеукраїнські та Міжнародні олімпіади, захищають наукові роботи, займаються проєктною діяльністю, вступають до ВИШів Європи та Америки, поповнюють лави науковців світових лабораторій. Проте для більшості учнів фізика, математика та хімія є непотрібними і цьому є глибинні причини. Відсутність соціального замовлення на природничо-математичну освіту є і буде загрозою для найкращого академічного ліцею з фізичко-математичним профілем.
Другим індикатором зниження якості природничо-математичної освіти в Україні є зменшення частки спеціальностей у ВИШах, де профільним предметом є фізика, хімія чи математика. Відсутній попит за сертифікати з цих наук при вступі, відбувається їх заміна на гуманітарні – історію, іноземну мову тощо, для держави не є пріоритетом професії, пов’язані з точними науками (відсутність мережі робочих місць та відповідного матеріального забезпечення є визначними факторами економічної недалекоглядності).
Вчителі-практики на парламентських слуханнях наголошували на потребі кожної, навіть однокомплектної школи, мати комплект обладнання для виконання практичної частини навчального плану. Для підвищення мотивації учнів та вчителів пропонували ввести щорічні шкільні іспити та обов’язковий конкурс до старшої школи після 9 класу ( з використанням ЗНО чи конкурсу свідоцтв про базову освіту).
Керівники закладів освіти звертали увагу на потребу в реальній фінансовій автономії шкіл, яка дала б можливість оптимально використовувати кошти і на матеріальне забезпечення, і на мотивацію кращих педагогів. Дехто з виступаючих бачить сенс у введенні комплексного екзамену з основ наук в 11 класі, щоб припинити практику перетворення старшої школи в дворічний суцільний тренінг по підготовці до ЗНО з 3-4 предметів.
Планується, що результатом парламентських слухань стануть конкретні кроки, які будуть закріплені у Законі про повну середню освіту. Насамперед це формування мережі старших профільних ліцеїв (в основному на базі вже існуючих), що матимуть додаткове фінансування за рахунок державної та регіональної освітньої субвенції; створення рівного доступу до якісної освіти за рахунок опорних сільських шкіл; доопрацювання Державного стандарту базової освіти (5 – 9 класи) з врахуванням результатів досліджень PISA; закупівля класів робототехніки для великих шкіл; впровадження обов’язкового предмету «Медіаграмотність»; обов’язкове ЗНО з математики з 2021 року з використанням дворівневих тестів.
Проте, мене зачепили результати досліджень стану природничо-математичної освіти в регіонах пані Інни Совсун, яка оголосила відомі, але дуже вражаючі факти – на рівень знань дитини з математики, фізики, хімії впливає соціально-економічний стан її родини. Тому проблема погіршення якості знань з цих предметів – суспільна, економічна, фактично загальнодержавна. Маю надію, що зусилля профільного комітету та Кабінету Міністрів України будуть спрямовані на результат, адже на цьому освітньому полі єдиним воїном поки що залишається ВЧИТЕЛЬ.
Мар’яна Криворучко
Заслужений вчитель України
Заступник директора з НВР Смілянського НВК №15
